Ларингіт у дітей лякає раптовим «гавкаючим» кашлем і хриплим голосом серед ночі. Шумний подих, схожий на свист, збиває з пантелику і змушує хвилюватися за кожну хвилину. Та попри драматичний початок, у більшості малюків це короткий вірусний процес, який минає за кілька днів при правильному догляді. У цій статті зібрано прості пояснення, чіткі ознаки небезпеки та кроки, які допомагають пройти епізод без паніки і без зайвих ліків.
Ларингіт — це запалення гортані. Гортань — «перехрестя» дихання і голосу. У дітей вона вузька, тому навіть невеликий набряк зменшує просвіт і ускладнює проходження повітря. Через це з’являється характерний «гавкаючий» кашель і осиплість голосу. Коли набряк значніший, виникає свистячий вдих — стридор. Такий стан часто називають «крупом». Здебільшого причиною є вірусна інфекція верхніх дихальних шляхів. Саме тому перед епізодом ларингіту нерідко йде нежить і підвищення температури.
Чому виникає: причини та фактори ризику
Головний чинник — віруси, що уражають дихальні шляхи. Парагрип, грип, риновіруси, респіраторно-синцитіальний вірус, аденовірус і коронавірус можуть запускати запалення в ділянці голосових зв’язок. Рідше причиною стають бактерії, алергічний набряк або подразнення через гастроезофагеальний рефлюкс. До ризиків належать вік від шести місяців до п’яти років, осінньо-зимовий сезон, сухе повітря в кімнаті, пасивне куріння, часті ГРВІ у дитсадку, вроджені особливості будови гортані, а також надривний крик або перенапруга голосу. У немовлят просвіт гортані найвужчий, тому навіть помірний набряк дає гучні симптоми. У підлітків ларингіт теж трапляється, але хід зазвичай м’якший.
Як проявляється: типовий перебіг
Перші ознаки схожі на звичайну застуду: закладеність носа, помірна температура, млявість, зниження апетиту. Далі приєднується осиплість, з’являється грубий сухий кашель. Уночі симптоми стають яскравими: чутно грубий вдих, дитина прокидається з переляку, може плакати, дихання стає частішим. Вранці стан помітно кращий, але під вечір все повертається. Кілька ночей — і симптоми згасають. При легкому перебігу свисту в спокої немає, дитина грається, п’є, а кисень крові в нормі. При середньому та тяжкому перебігу з’являються втягування міжреберних проміжків і в ямці над грудиною, вимушена поза з опорою руками, синюшність губ. Дитина може відмовлятися від напою через утруднений вдих.
«Головне правило при свистячому вдиху — не чекати, а оцінити стан і діяти спокійно». Паніка дорослих підсилює задишку у дитини, адже плач і тривога звужують гортань ще більше. Спокійний тон, зволожене повітря і доступ до пиття вже зменшують напругу у перші хвилини.
Коли це небезпечно: ознаки, що потребують невідкладної допомоги
Більшість епізодів минає вдома під наглядом і з базовою допомогою. Але існують «червоні прапорці», які свідчать про ризик ускладнень і вимагають швидкої медичної оцінки.
- Свистячий звук на вдиху у спокої, не лише під час плачу чи кашлю.
- Виражене втягування м’яких ділянок грудної клітки, метушливе або сповільнене дихання, зупинки дихання.
- Синюшність губ, блідість, сонливість, сплутаність, різка слабкість.
- Нездатність пити або ковтати слину, сильне слинотечення, біль при ковтанні з відмовою від їжі та води.
- Висока температура, яка не реагує на жарознижувальні, або повторні епізоди за короткий час.
- Вік до шести місяців, супутні вади дихальних шляхів, серця, легенева патологія, нейром’язові хвороби.
Якщо ці ознаки присутні, слід організувати спокійне сидяче положення, забезпечити доступ до свіжого, зволоженого повітря і звернутися по невідкладну допомогу. При рясній слинотечі та сильному болі в горлі не намагайтеся оглядати горло шпателем чи ложкою, не змушуйте дитину лягати — це посилює спазм. Вакцинація проти Hib значно знизила ризик епіглотиту, але типові його ознаки — раптова лихоманка, слинотеча та утруднений вдих — потребують негайної доставки до лікарні.
Ступені тяжкості та дії батьків
Щоб швидко зорієнтуватися, корисно співвіднести симптоми з рівнем тяжкості та обрати безпечні кроки. Наведена нижче таблиця — підказка для перших рішень до огляду лікаря.
| Ступінь | Ознаки | Що робити |
|---|---|---|
| Легкий | Хриплий голос, «гавкаючий» кашель, дихання без свисту у спокої, дитина п’є і грається | Зволожити повітря 40–60%, забезпечити пиття малими порціями, спокій, контроль температури. Зв’язатися з педіатром для плану спостереження |
| Помірний | Свист на вдиху при збудженні або плачі, помірне втягування міжреберних проміжків, тривога, відмова від їжі | Посадити, заспокоїти, зволожити і охолодити повітря, запропонувати пиття. Звернутися до лікаря найближчим часом; можливі інгаляційні стероїди або одноразовий системний стероїд |
| Тяжкий/загрозливий | Свист у спокої, виражені втягування, блідість або синюшність, млявість, труднощі з ковтанням, зупинки дихання | Викликати невідкладну допомогу. Не класти дитину. У стаціонарі: кисень, адреналін-небулайзер, стероїди, спостереження |
Діагностика: як лікар підтверджує ларингіт
Діагноз ґрунтується на розповіді батьків і огляді. Лікар оцінює дихання, наявність стридору, колір шкіри, частоту пульсу і дихальних рухів, здатність пити. Інструментальні методи потрібні рідко. Рентген чи агресивний огляд гортані не є рутинними при типовому перебігу. Коли підозрюють іншу причину (епіглотит, стороннє тіло, абсцес), подальші кроки виконують у безпечних умовах із контролем дихальних шляхів. Тести на грип або коронавірус призначають за епідемічною ситуацією, щоб вплинути на тактику лікування та ізоляцію. Якщо осиплість триває понад чотири тижні, потрібна консультація отоларинголога з ендоскопією для виключення вузликів голосових зв’язок, рефлюксу чи анатомічних змін.
Лікування ларингіту у дітей
Домашня допомога при легкому перебігу
- Зволожуйте і провітрюйте кімнату. Оптимальна вологість 40–60%, температура 18–21 °C.
- Забезпечте пиття малими порціями, але часто: вода, компот кімнатної температури. Для малюків — грудне молоко за вимогою.
- Тримайте дитину у зручному сидячому положенні, розмовляйте спокійно, читайте казку, вмикайте тиху музику.
- Знижуйте температуру парацетамолом або ібупрофеном у дозі за вагою. Слідкуйте за інструкцією, не комбінуйте без потреби.
- Полегшуйте нежить сольовими краплями або зрошенням, щоб дихання через ніс ставало легшим.
- Мед дозволений лише дітям від року; чайна ложка перед сном зменшує нічний кашель. Немовлятам до року мед заборонений.
«Антибіотики не лікують вірусний ларингіт і не скорочують тривалість кашлю». Вони потрібні лише при доведеній бактеріальній інфекції за призначенням лікаря. Кодеїн та інші пригнічувачі кашлю у дітей не застосовують через ризики. Ментолові мазі й агресивні розтирання можуть подразнювати дихальні шляхи, не варто їх використовувати. Гарячі парові інгаляції небезпечні опіками і не рекомендовані.
Медична допомога при помірному та тяжкому перебігу
Коли наявний стридор, виражені втягування і тривога, лікар може призначити стероїди, що швидко зменшують набряк гортані. Поширена тактика — одноразова доза дексаметазону (перорально або внутрішньом’язово) у дозі, яку підбирають за вагою дитини. Альтернатива — інгаляційний будесонід через небулайзер. При вираженій задишці використовують інгаляції адреналіну (епінефрину) з обов’язковим спостереженням, адже після дії препарату набряк може повертатися. Кисень, рідини, контроль температури і заспокоєння — базова підтримка. Госпіталізація потрібна при тяжкому перебігу, підозрі на іншу патологію або якщо немає можливості надійно спостерігати за дитиною вдома.
Чого уникати
Не варто затягувати з викликом допомоги при «червоних прапорцях». Не робіть гарячі інгаляції і «дихання над каструлею». Не розтирайтесь агресивними засобами з різким запахом. Не змушуйте дитину їсти і пити силоміць. Не застосовуйте антибіотики і гормони без призначення. Коротке перебування на свіжому прохолодному повітрі інколи полегшує вдих, але не допускайте переохолодження і різких переходів із тепла в мороз.
Рецидиви та хронічні проблеми з голосом
У частини дітей епізоди повторюються у сезон застуд. Зазвичай це варіант вірусного ларингіту на тлі анатомічних особливостей гортані. Однак якщо напади часті та тяжкі, потрібна оцінка в ЛОР-лікаря і педіатра. Вони перевірять носове дихання, алергічний фон, рефлюкс, якість сну, наявність гіпертрофії аденоїдів, порушень імунітету. Постійна осиплість понад чотири тижні — аргумент для відеоларингоскопії. У дошкільнят поширені вузлики голосових зв’язок через інтенсивні ігри та крик; допомагає голосова гігієна і логопедичні техніки. Якщо вночі епізоди виникають раптово без нежитю і лихоманки, лікар оцінить ймовірність алергічного набряку, асоційованого з пилком або домашнім пилом, і перерахує кроки профілактики.
Поради батькам на кожен день
План дій знімає частину тривоги ще до настання складної ночі. Тримайте під рукою номер педіатра, градусник, жарознижувальне з правильною мірною ложечкою, зволожувач повітря і запас соляного розчину для носа. Перевіряйте вологість у спальні. Домовтеся в сім’ї, хто і за що відповідає під час нічного епізоду: хтось заспокоює дитину, хтось керує зволожувачем, хтось готує пиття. Завчасне обговорення сценарію зменшує метушню і допомагає діяти впевнено.
Профілактика: як знизити ризик епізодів
- Вакцинація за календарем: щеплення зменшують ризик тяжких інфекцій, що можуть уражати дихальні шляхи. Вакцина проти грипу корисна у сезон.
- Чисте і зволожене повітря: без тютюнового диму, без різких ароматів, із регулярним провітрюванням і прибиранням пилу.
- Гігієна рук і навчання правил етикету кашлю. Менші контакти під час спалаху ГРВІ в садочку.
- Достатнє пиття, повноцінний сон, збалансоване харчування і спокійний режим відновлення після хвороби.
- Голосова гігієна: менше крику, паузи від гучних ігор, контроль гучності під час перегляду мультфільмів.
- Контроль алергій та рефлюксу при їх наявності за планом лікаря.
Що має знати кожен з батьків
Ларингіт лякає гучними звуками, але не кожен епізод небезпечний. Ваша задача — відрізнити легкий перебіг від стану, який вимагає лікаря. Пильнуйте сигнали у спокої: чи є свист, чи втягуються м’які місця на грудях, чи п’є дитина. Тримайте повітря вологим, а тон — спокійним. Пам’ятайте, що одноразовий стероїд, призначений фахівцем, безпечний і часто змінює перебіг ночі на краще. «Золоті» методи — гаряча пара і мазі з різким запахом — у минулому. Сьогодні працюють прості кроки, засновані на фізіології: волога, прохолода, пиття, сон і продуманий план на випадок погіршення.
«Ваш спокій — частина лікування. Дитина дихає рівніше, коли бачить спокійне обличчя поруч». Це не просто красива фраза. Тонус м’язів гортані і частота дихання пов’язані з емоціями. Спокійні дії дорослого — не дрібниця, а дієва допомога.
Ларингіт у дітей — частий супутник сезонних вірусів. Його «візитка» — грубий кашель, осиплість і посилення симптомів уночі. У більшості випадків достатньо зволоженого повітря, пиття, жарознижувальних за потреби та голосового спокою. Стероїди і небулайзерний адреналін залишаються інструментами лікаря при помірному і тяжкому перебігу. Негайної допомоги потребують свист у спокої, виражені втягування, синюшність і неможливість пити. Профілактика базується на вакцинації, чистому повітрі без тютюнового диму, гігієні рук і режимі сну. Узявши під контроль простір і план дій, ви повертаєте собі спокій, а дитині — рівний подих і відпочинок. Жодна стаття не замінює очну консультацію, тож при сумнівах звертайтеся до фахівця: краще поставити «зайве» запитання, ніж проґавити важливу ознаку.
