Мобілізація змінює не лише життя того, кого призвали, а й розклад цілого відділу там, де він працював. Роботодавець губиться в наказах, колеги — у чутках, а сам працівник — у питаннях: чи збережеться посада, чи платитимуть, куди звертатися, якщо щось піде не так.
Що каже закон: базові гарантії
Стаття 119 КЗпП, частина 3 каже, що за працівником, призваним під час мобілізації, зберігаються і місце роботи, і посада, незалежно від того, кому підпорядковане підприємство. На папері виглядає однозначно. А на практиці буває по різному. Часто конфлікт затягується, роботодавець тисне або взагалі намагається звільнити людину «по-тихому». У таких випадках краще не воювати з кадровою службою наодинці, тому що військовий адвокат розбереться в ситуації швидше й підкаже, як діяти, адже це його щоденна практика. А ви сконцентруєтесь на важливіших питаннях.
Місце і посада — недоторкані
Роботодавець не має права:
- звільняти мобілізованого працівника;
- переводити його на іншу посаду без згоди;
- скорочувати ставку чи змінювати умови оплати праці «заднім числом».
Гарантія діє навіть якщо людина була на випробувальному терміні, захист починається з першого дня призову, а не після його завершення.
Виплати
До 19 липня 2022 року за мобілізованим справді зберігався середній заробіток за рахунок роботодавця. Але Закон № 2352-IX цю норму скасував, і тепер грошове забезпечення виплачує держава через військову частину, а не підприємство. Виняток колись діяв для педагогічних працівників, проте і він втратив чинність із 24 грудня 2023 року.
Тобто роботодавець може підтримати мобілізованого фінансово, але це вже добровільне рішення, а не обов’язок. Якщо компанія хоче платити, оформлювати це варто як матеріальну допомогу, з урахуванням ПДФО, військового збору та ЄСВ.
Оформлення: наказ, табель, стаж
Порядок дій для кадровика виглядає так:
- Отримати повістку або підтвердження призову.
- Видати наказ із формулюванням «на підставі частини 3 статті 119 КЗпП».
- Відмітити в табелі облік робочого часу відповідним кодом («ІН» — інше невідпрацьоване).
- Не робити запис у трудовій книжці — це не звільнення.
Період служби зараховується повністю: страховий стаж, стаж за спеціальністю, державний стаж. Якщо мобілізований — ФОП без найманих працівників, він автоматично звільняється від сплати єдиного податку, ЄСВ та військового збору на весь період служби.
Бронювання: хто і як
Окрема тема — бронь. У 2026 році правила бронювання суттєво оновили. Забронювати можна до 50% військовозобов’язаних працівників за базовою квотою, а критично важливі для оборони підприємства — до 100% штату. Статус критично важливого підприємства перевіряють за кількома критеріями: рівень середньої зарплати, обсяг сплачених податків, стратегічне значення або статус резидента Дія.City.
Важливо: подати заявку на бронювання може лише роботодавець — самостійно працівник цього зробити не може. Перевірити актуальний статус броні можна через застосунок Резерв+ або портал Дія. І робити це варто регулярно: бронь має термін дії, а прострочене перебронювання залишає людину без захисту буквально за добу.
Якщо роботодавець порушує права
Найчастіші порушення — спроба звільнити «заднім числом», тиск на звільнення за власним бажанням «поки немає на місці» або відмова видати документи для військового обліку. У такому разі працівник має право звернутися:
- до Держпраці — зі скаргою на порушення трудового законодавства;
- до суду — для поновлення на посаді та стягнення компенсації;
- до центру безоплатної правової допомоги — вони працюють по всій країні.
Незаконне звільнення мобілізованого — це не просто порушення процедури, а пряме порушення статті 119 КЗпП, і суди в таких справах здебільшого стають на бік працівника. Головне фіксувати кожен крок роботодавця письмово: наказами, листуванням, довідками з ТЦК та СП.
